UX перевірений часом
Людство несеться на крилах технологічного розвитку, наче Porshe 911 німецьким автобаном. І наприкінці цього заїзду на нас очікує купа проблем: жахливі кліматичні зміни, психологічні розлади, цифровий деспотизм (наступна зупинка — метавсесвіт). Попри це ми постійно набираємо швидкість.
Мій батько працював інженером за часів другого покоління ЕОМ — транзисторних комп’ютерів. На зміну їм прийшли інтегральні комп’ютери, а далі — всі перейшли на мікропроцесори. За якихось 40 років комп’ютер із величезної шафи перетворився на маленьку й тонку коробочку. Водночас можливості та потужності комп’ютерів зросли експонентно. З’явилися технології, яким би позаздрив сам Жуль Верн: смартфони, з яких можна миттєво вийти в інтернет і передати величезний обсяг даних в інший куточок світу.
Здається, ніби швидкоплинність — єдине стабільне явище в нашому світі. Ми навіть не встигаємо випробувати одну версію цифрового продукту, як отримуємо до нього оновлення, або й взагалі геть інший продукт. Фізичні продукти мають довше життя, але прогрес б’є й по них. Й ось уже ваш новий смартфон геть не новий, бо виробник запустив у продаж нову, значно потужнішу і функціональнішу модель.
Все-таки ані дизайнери у своєму прагненні поліпшити дійсність навколо, ані фантасти минулого разом із футурологами сьогодення, ніколи не візьмуться за редизайн певних предметів. Адже є речі, дизайн яких був створений сотні або тисячі років тому, і він відтоді залишається незмінним. Звісно, не обійшлося без певних оновлень і модернізації, але ми й досі користуємося цими речами майже в такому самому вигляді, який був попервах, бо той дизайн ідеально слугує функції.
Перед тим, як ми пірнемо в нашу подорож часом, маємо узгодити деякі поняття, пригадайте перше правило хорошого дизайну Дітера Рамса:
«Хороший дизайн є інноваційним».
Але як UX-дизайнери ми дивимося на це крізь пальці, бо прагнемо зробити складне простим, йти шляхом відомих патернів і не хочемо вигадувати велосипед. Водночас якщо все так просто, і всі проблеми вже мають відоме вирішення, то навіщо тоді ми паримося з цими Jobs to be Done, проводимо купу досліджень і маємо весь цей клопіт?
Тут згадуємо ще одне правило Рамса:
«Хороший дизайн ніколи не застаріває».
Наприклад, ножиці. Перші знайдені археологами ножиці датуються 5 тисячоліттям до н. е. Спочатку вони були зроблені цільно й вимагали застосування фізичної сили для розрізання предметів, але доволі швидко ножиці отримали апдейт: ґвинт, що поєднав два леза між собою посередині. Далі вже змінювалися лише матеріали та оздоблення. З’явилися десятки різновидів ножиць, проте переважна більшість із них мають однакову форму — таку саму, що людина створила 5 тис. років тому.
Проблема користувача: стригти нігті без травм
Перші прототипи відомих нам окулярів з’явилися наприкінці XIII ст., проте тоді ще їм бракувало важливої деталі — дужок, які триматимуть їх на обличчі. Цей елемент додався лише 5 сторіч потому. Відтоді конструкція окулярів для зору залишилася незмінною. Варто зазначити, що технологічний розвиток привів нас до нового способу розв’язання проблеми поганого зору — контактних лінз. Але лінзи не витіснили окуляри, а лише стали гарним доповненням.
Проблема користувача: знов бачити світ навколо
Столове приладдя не зазнало радикальних змін із моменту появи. Першим з’явився ніж: людина прикріпила до короткої палиці заточене каміння й це стало універсальним знаряддям праці. Відтоді ніж зазнав деяких оновлень, але концептуально не змінився. Тепер ми лише кріпимо заточену сталь до дерев’яної ручки, а також навчилися робити безліч різновидів ножів залежно від того, що нам треба розрізати.
Трохи пізніше за ніж з’явилася ложка. Погляньте на цю, наприклад. Це не середньовіччя й навіть не античність. Ця бронзова ложка дійшла до нас із Китаю 2 тисячоліття до нашої ери.
Проблема користувача: нарешті з’їсти суп без опіків
Після появи персональних комп’ютерів, електронних читалок і смартфонів, багато хто пророкував загибель звичайним паперовим книгам. Технології та цифровізація дійсно суттєво вплинули на книгодрукарство та видавничу справу. Але паперова книга через тактильні та назальні відчуття й далі несе читачам куди більше ендорфінів, аніж електронна версія.
Книга може стояти на полиці сторіччями, вона мобільна, її може підписати автор і в такій спосіб підвищити її цінність. Крім того, якщо ви загубили свій Kindle, то ви загубили усю бібліотеку разом із пристроєм. Паперова книга — універсальний засіб передачі інформації, що залишається незмінним із моменту появи перших примірників.
Проблема користувача: бо нема спасу ті всі молитви в голові вже тримати!
Одне з найстаріших явищ, що було втілене людьми у фізичні предмети, — це гроші.
Готівка не зазнала радикальних змін за останні 3 тис. років. І в цьому можна переконатися, поглянувши на монету з електруму (сплав золота та срібла), що була знайдена на території сучасної Туреччини. Її називають Лідійський лев і їй не менше ніж 2600 років. Приблизно того часу починається карбування монет з уніфікованим стилем, з’являються й перші постійні торгові точки.
Нині гроші, як об’єкт дизайну та предмет широкого вжитку, вважаються одним із головних кандидатів на виліт із буденності. З часів появи паперових грошей і до криптовалют, поховальний хор над готівкою співає все гучніше. Але навіть у цю епоху прогресу та онлайнових транзакцій, натуральні гроші не зникнуть. Вони все ще мають більший рівень захисту та надійності, не залежать від наявності електрики, а головне — їх важче відстежити. (Відчуваю на собі скептичний погляд багатьох проповідників криптовалют). Але повернімося до цієї дискусії за кілька років.
Проблема користувача: усі комірчини вже забиті бартерним непотребом
Абсолютним рекордсменом із незмінності свого дизайну є цвях. Точно невідомо, коли саме він з’явився. Очевидно, що проблема надійного кріплення одного предмета до іншого постала перед людиною вже на зорі наших спроб поратися зі знаряддями праці. І хоч спочатку ми справлялися підручними природними засобами: риб’ячими кістками та шипами рослин, довго так не могло тривати. У бронзовому віці люди почали відливали та виковувати металеві цвяхи.
Сьогодні ж ми маємо величезну армію різноманітних засобів надійного закріплення предметів одне до одного, але цвях залишається серед них незмінним генералом.
Проблема користувача: лайно та палки все-таки не годяться
Насамкінець візьмемо щось «свіжіше». Наприклад, навушники. Цьому виробу нещодавно перевалило за сотню років. Перші комерційно вдалі навушники були створені у 1910-му році в США, на кухні мормона Натаніеля Болдуіна.
Винахідник навіть не запатентував свій пристрій, бо вважав його запростим і тривіальним. Проте ВМС США одразу звернули увагу на новинку і придбали винахід Болдуіна. За декілька років він заснував компанію Baldwin Radio Company, у якій уже у 1920-х працювало 150 співробітників, а щорічний прибуток становив 2 млн доларів. Неймовірні гроші на той час.
Втім компанія проіснувала лічені роки. У 1924-му було оголошено про банкрутство. Натаніель Болдуін все-таки був спершу мормоном, а вже потім винахідником та бізнесменом. Він завзято боровся за права та свободи мормонів, інвестував багато грошей у мормонські фундаменталістські організації. Саме релігійний фанатизм занапастив його статки, бізнес та славу винахідника.
За 110 років свого розвитку навушники зазнали низки покращень, а 10 років тому вони позбулися дротів. Але цікаво, чи пройде цей пристрій випробування кількома сторіччями? За останні кілька років з’явилися зовсім інші пристрої, так звані «навушники кісткової провідності», що транслюють аудіо безпосередньо до внутрішнього вуха через вилиці. Google Glass став першим пристроєм, що поставив цю технологію собі в роботу, й популяризував трансляцію звуку практично прямо в мозок, в обхід вух.
Проблема користувача: більше не чути дрилю сусіда
Звісно, це не повний список тих предметів, дизайн яких не змінився, або ж змінився вкрай мало впродовж тривалого часу. Та як UX дизайнера мене найбільше цікавить, чи зможемо ми залишити по собі щось настільки ж тривале та стійкев цифровому вимірі? Можливо, пошуковий рядок — гарний претендент на вічність? Facebook або Wikipedia?..
Якщо «хороший дизайн ніколи не застаріває», то чи може бути хорошим цифровий дизайн, якщо він завжди підкорений технологічним інноваціям і трендам? Відповіді на ці питання відкриються нам лише з часом.