Презентація нової книги Дона Нормана
Видатний дослідник дизайну Дон Норман представив нову книгу «Дизайн кращого світу».
У «Дизайні кращого світу» Норман досліджує етику сучасного дизайну, проблеми консьюмеризму, перевиробництва та суцільної цифровізації. Наводимо 10 головних тез із бесіди з Доном Норманом, яку модерував Слава Шестопалов.
Реальні потреби людей
Ми — передусім люди, а не споживачі. Дизайн зазнає невдачі, коли замість задоволення реальних потреб людей зосереджується на проблемах, що вигадані маркетологами. (Водночас маркетологи краще за дизайнерів вміють донести свою думку, тому їхній голос часто переважає.) У різних регіонах світу люди мають різні потреби. Щоб дизайн був успішним, до його розробки варто залучати безпосередньо людей, для яких він буде створюватися.
Дизайнери мають керувати
Коли ми розповідаємо про успішні проєкти, здобутки зазвичай приписують генеральному директору, операційному директору, продакт-лідам та іншим представникам верхівки компанії. Чому ми не кажемо в такому ж дусі про головного дизайнера, чий внесок так само є важливим? Багато де немає посади дизайн-директора, який сидів би у раді директорів і ухвалював спільно з іншими керівниками важливі рішення.
Етика дизайну
Бізнес-міркування керують світом, і це неправильно. Ми повинні постійно зважати на етичність тих продуктів, які створюємо. Чи шкодять вони навколишнім людям? Чи спричиняють вони забруднення довкілля? Чи не сприяють поширенню нерівності і несправедливості у світі? Наша робота, як дизайнерів, не зводиться до простого ремесла. Безумовно, слід вміти говорити мовою бізнесу. Проте ми маємо думати не лише про прибутки, адже в такому разі ми не виконуємо справжню місію дизайну.
Перевиробництво
Нові моделі товарів виходять занадто часто. Навіщо знову і знову створювати продукт, який мало чим відрізняється від попередніх версій? Наприклад, нові моделі автівок випускають щороку, але їхній дизайн оновлюють лише кожні три-чотири роки. Причина в тому, що оновлювати дизайн автомобіля — це дуже дорого. То навіщо так часто виробляти та купувати нові моделі? Новизна речі стає ознакою статусу її володаря, і це деструктивний шлях для довкілля. Попри те, що неможливо миттєво змінити систему, принаймні варто думати про можливі шляхи розвитку.
Політика стосується кожного
Так, вам українцям це добре відомо. Дизайн теж не є аполітичним, ми, люди, створюємо собі штучні середовища, і вони не завжди функціонують справедливим чином. Нині будь-який великий проєкт містить політичний складник, і варто зважати на це, ставати свідомими стосовно тих наслідків, які може спричиняти наша робота. У сучасному світі більше не можна сказати «мене це не стосується», адже, скоріш за все, вас це стосується.
Нова освіта
Є чимало корисних навичок, яких нас не навчають в освітніх закладах. Освіта дизайнера не може бути суто дизайнерською «у вакуумі» без жодного прикладного застосування. Фундаментом нової освіти будуть співпраця, взаємопоміч, вільне поширення знань. Ми маємо ділитися здобутим досвідом, адже саме наступні покоління винайдуть відповіді на ті запитання, яких ми зараз навіть не ставимо. Глобальна база знань постійно накопичується і ми маємо щосили прискорювати цей процес.
Штучний інтелект — це інструмент
Людство завжди з тривогою сприймало нові технології. Дизайнерам не треба боятися втратити роботу через нейромережі, бо найсильнішими будуть ті спеціалісти, які матимуть відкрите та неупереджене ставлення до технологій ШІ. Прийміть це як даність, адже прогрес не зупинити. Генеративний дизайн відкриє небачені можливості для тих сміливців, хто готовий з ентузіазмом вивчати щось абсолютно нове.
Варто мислити ширше
У сучасному світі недостатньо гарно володіти своєю спеціалізацією. Дизайнерам слід бути не лише ремісниками, а й певною мірою дженералістами. Адже дизайн потрібен для того, щоб робити життя довкола зручнішим і будувати дедалі краще майбутнє для наступних поколінь. Власне тому дизайн-мислення має здобути широке застосування у багатьох сферах життя.
Дизайн здатний на все
Дизайн може допомогти розв’язати реальні проблеми: екологічні, економічні, політичні, чи будь-які інші. Наприклад, в Україні є проблема з корупцією, і дизайнери також можуть долучитися до того, щоб винайти її рішення. Дизайн має приносити користь нашому суспільству і відповідати справжнім потребам людей, а дизайнери мають цікавитися політикою і долучатися до неї, бо багато що залежить від урядів і законів.
Більше ідентичності
Я став помічати, що в теперішньому глобалізованому світі український дизайн мало чим відрізняється від японського дизайну, а мексиканський від італійського. Мені здається, втрата національної ідентичності дизайну відбувається через те, що всі дизайнери вчаться за однаковими книжками та повально прагнуть наслідувати актуальні тренди. Позбудьтеся цих обмежень, нічого поганого немає в тому, щоб мексиканцю робити мексиканське, а українцю — українське.